Скотт Мейєрс у «Ефективному і сучасному C++» (2014) писав: без ясного розуміння виведення типів ефективне програмування сучасним C++ неможливе — занадто багато контекстів: шаблони функцій, auto, decltype, з C++14 ще й decltype(auto).

Це твердження лишається актуальним і для C++20 / C++23. Фундаментальні правила для template, auto, decltype і decltype(auto) ніхто не скасовував і не спрощував — на них тримається зворотна сумісність. Нові стандарти розширили місця, де виведення з’являється.

Що додалося з C++14 до C++20 / C++23

CTAD (C++17, покращено в C++20)

Раніше виведення параметрів шаблону класу з конструктора не працювало. Тепер:

std::pair p(10, 3.14);   // std::pair<int, double>
std::vector v = {1, 2, 3}; // std::vector<int>

Скорочені шаблони функцій через auto (C++20)

auto у списку параметрів робить функцію шаблоном; правила ті самі, що для звичайних шаблонів функцій:

void print(auto val); // еквівалентно template <typename T> void print(T val)

Концепти та обмежений auto (C++20)

std::integral auto x = compute(); // тип виводиться, але має бути цілочисельним

Structured Binding (auto [a, b] — C++17)

auto [id, name] = get_user();

Нюанс: дедукція застосовується до прихованої змінної; a і b — псевдоніми елементів, а не окремі оголошення з тими самими специфікаторами.

auto у нетипових параметрах шаблонів (NTTP — C++17 / C++20)

template <auto Value>
struct ConstantHolder {};

Deducing this (C++23)

Об’єкт виклику можна передати явним першим параметром; Self виводиться з урахуванням const і категорії значення:

struct Widget {
    template <typename Self>
    void foo(this Self&& self) {
        // Self залежить від того, як викликали метод
    }
};

Це зменшує дублювання const / & / && методів, але вимагає розуміння універсальних посилань і виведення типів.

Базові сценарії для шаблонів / auto / decltype — у нотатці про три стовпи виведення. CTAD і гайди — окремо; structured binding і deducing this — у наступних нотатках цієї серії.